Витяг з Протоколу засідання Виконкому ФСТУ 28.05.2011 р.
ПОСТАНОВА
Виконкому Федерації спортивного туризму України по п. 26
- Методичні рекомендації затвердити з урахуванням зроблених доповнень та зауважень членів Виконкому.
- Матеріали Методичних рекомендацій розмістити на сайті ФСТУ, в збірнику «Спортивний туризм» та розіслати як додаток то протоколу засідання Виконкому від 28.05.2011 р.
- Доручити голові ЦМКК Дегтярю М.А. врахувати Методичні рекомендації в роботі ЦМКК та довести іх до відома МКК осередків.
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО РОЗГЯДУ НЕЩАСНИХ ВИПАДКІВ У СПОРТИВНОМУ ТУРИЗМІ
(затверджено на засіданні Виконкому ФСТУ від 28.05.11)
ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ З РОЗГЛЯДУ НЕЩАСНИХ ВИПАДКІВ
Наведені методичні рекомендації розроблені для комісій, створених відповідними органами Федерації спортивного туризму України (ФСТУ) і мають на меті виявлення обставин та причин нещасного випадку (НВ), що стався на змаганнях (очних та заочних) зі спортивного туризму, що проводяться ФСТУ у відповідності до діючих “Правил змагань зі спортивного туризму» (далі Правила).
Термін НВ за цією методикою передбачає тілесне ушкодження, шкоду здоров’ю спортсмена з втратою працездатності (або смерть), причиною яких став несподіваний збіг обставин (опіки, обмороження, утоплення, ураження блискавкою та інш.), або внаслідок заподіяних ушкоджень іншою особою, пов’язаних з участю у змаганнях зі спортивного туризму.
Методичні рекомендації дозволять виробити єдиний підхід до встановлення технічних та організаційних причин виникнення НВ та розроблення заходів щодо запобігання таким НВ, а також оцінки провини осіб, винних у однотипних за характером порушень існуючих правил і положень у різних видах туризму.
Для аналізу причин НВ, рішенням органу ФСТУ (президія територіальної федерації, Виконком) створюється комісія з трьох, п’яти осіб, із зазначенням голови комісії та строку завершення її роботи. Результати розгляду НВ повинні завершитися складанням Довідки про НВ.
До складу комісії повинні входити представники від комісії з виду туризму, МКК, колегії суддів, комісії з підготовки та атестації туристських громадських кадрів.
Основні завдання комісії – провести детальний аналіз обставин, причин НВ, що стався при навчальних заходах, на змаганнях з будь-якого з видів програм спортивного туризму (змагання туристських спортивних походів чи змагання з видів спортивного туризму), розкрити справжні причини НВ і дати рекомендації щодо попередження НВ. Аналіз НВ має проводитися об’єктивно, з ретельним вивченням попереднього туристського досвіду учасників, взаємовідносин у групі (команді), процесу підготовки до участі в спортивному поході (СП), на дистанції, заявок на участь у змаганнях, маршрутних та інших документів, що безпосередньо пов’язані із НВ, з проведенням опитування очевидців.
До складу комісії не можуть входити:
- члени МКК, які підписали маршрутні документи групи;
- члени ГСК змагань, на яких стався НВ;
- особи, які мали відношення до підготовки групи (команди), до організації заходу, в якому стався НВ.
ОСНОВНІ ЕТАПИ І ПОСЛІДОВНІСТЬ РОБОТИ КОМІСІЇ
Проведення організаційного засідання, ухвалення плану роботи, визначення місця, часу засідань комісії, контактних телефонів членів комісії, створення умов для зберігання документації комісії. Організація аудіозапису засідань.
Підготовка ксерокопій документів, що мають безпосереднє відношення до даного НВ: оригінал маршрутної книжки (примірник МКК ) з усіма додатками, іменної заявки, акту здачі дистанції та інш.
Підготовка переліку запитань до учасників СП (команди), в якій стався НВ, та до очевидців.
Збір інформації від учасників та очевидців у вигляді письмових відповідей на запитання за особистим підписом і датою.
Вивчення маршрутних та інших документів, що безпосередньо стосуються НВ (акти МНС – при наявності, метеозведення).
Огляд місцевості (у разі такої можливості). Проведення орієнтувальної, оглядової, детальної зйомки місцевості, складання протоколу огляду місцевості.
Збір відео- та фотоматеріалів, що стосуються НВ.
Реконструкція подій, дій учасників до, під час і після НВ за схемами, відео- та фотоматеріалами, письмовими і усними джерелами інформації.
Визначення причин, що призвели до НВ і можливих способів покарання винних осіб. Якщо запропоновані заходи покарання знаходяться у компетенції територіальної ФСТ, то питання про їх визначення (чи можливе клопотання перед ФСТУ) вирішується президією даної територіальної ФСТ.
Складання підписаної всіма членами комісії Довідки про НВ і включення питання про НВ до порядку денного засідання органу ФСТ, який створив комісію.
Доповідь голови комісії (або особи, призначеної замість нього рішенням органу ФСТ, призначившим комісію) на засіданні органу ФСТУ про підсумки роботи комісії та прийняті рішення.
Інформування туристської громадськості про результати розгляду НВ відповідними органами, комісіями ФСТУ (колегії суддів, ЦМКК , комісії з атестації та підготовки кадрів).
Діяльність комісії є громадською і не підміняє державні органи.
Думку членів комісії, висловлених на її засіданні, не слід розголошувати до тих пір, поки органом ФСТУ, який створив комісію, не буде прийнято остаточне рішення щодо НВ.
На основі аналізу НВ члени комісії готують необхідні рекомендації щодо усунення причин подібних НВ. Президія територіальної федерації інформує про причини НВ Виконком ФСТУ, здійснює дієві заходи щодо забезпечення безпеки СП (дистанцій), підвищує вимоги до підготовки команд до змагань з усіх видів туризму, проводить необхідну роботу з туристами з недопущення випадків порушення Правил, недисциплінованості, безвідповідальності, застосовують як до учасників змагань, так і всіх причетних до НВ заходи впливу, які передбачені Правилами, Положеннями про змагання, Положенням про МКК, суддів.
У рамках роботи комісії рекомендується проведення збору інформації серед туристів, добре знайомих з учасниками потерпілої групи (команди), які знають взаємини між учасниками, їх моральні і ділові якості, їх справжній туристський досвід, знають обстановку, в якій відбувався розгляд маршрутних документів, знають тенденції, які переважають в діяльності тих чи інших МКК.
Основною причиною виникнення НВ у спортивному туризмі є неправильні дії самих спортсменів. Тому всі НВ можна розділити на групи:
- неправильне застосування техніки пересування, страховки і самостраховки;
- невміння подолати або уникнути небезпеку, боротьба з якою вимагає знання тактики пересування в цілому;
- технічний інцидент, форс-мажор.
При з’ясуванні причин НВ члени комісії повинні звертати увагу на наявність поступового (нефорсованого) накопичення спортивного досвіду, неприпустимість підміни значної частини навчальної роботи на місці більш складним навчальним походом. НВ при проведенні навчальних заходів є обтяжуючою обставиною. Необхідно звертати увагу і на факти формального набуття туристського досвіду, особливо в якості керівника, коли спортсмен формально виконує обов’язки керівника походу, а фактично керівництво здійснює більш кваліфікований турист, який має статус учасника.
У ряді випадків, смертельний результат або травми отримувала значна частина групи (команди). Це може свідчити про непідготовленість всієї групи (команди) до подолання надзвичайної ситуації, до своєчасного визначення початку її виникнення та недопущення помилкових дій, про нездатність всіх членів групи (команди) вжити будь-яких заходів для того, щоб максимально знизити вплив ситуації в процесі її розвитку.
ОПИТУВАННЯ ОЧЕВИДЦІВ
Учасник групи (команди), в якій стався НВ, є очевидцем, навіть якщо він не бачив самого моменту НВ. Будь-яка інша особа, якій відомі будь-які обставини, пов’язані з НВ, є у даному контексті свідком.
Опитування очевидців та свідків є основним джерелом отримання достовірних відомостей про події НВ і покликане допомогти комісії у встановленні істини.
За дачу свідомо неправдивої інформації, умисне замовчування відомих йому фактів, що відносяться до НВ, свідоме спотворення відомих йому фактів очевидець (свідок) несе моральну відповідальність. Моральну відповідальність несуть також ті, хто ухиляється від співпраці з комісією по з’ясуванню причин НВ.
Перед проведенням опитування необхідно підготувати запитання для отримання індивідуальної інформації в письмовому вигляді за тими фактами, які мають значення для встановлення істини у НВ, як до так і після нього. Відповіді на питання повинні викладатися індивідуально на засіданні комісії та у відсутності осіб, які не є членами комісії.
У роботі комісії по встановленню істини важливе значення мають відеоматеріали, фотографії, схеми та інші графічні матеріали, а також протоколи опитування очевидців (свідків) НВ, зроблені офіційними особами безпосередньо на місці НВ (КРС, головним суддею та інш.). При роботі з матеріалами опитування очевидців (свідків), для того, щоб точніше оцінити об’єктивність їх відомостей, слід враховувати індивідуальні особливості опитуваного.
Якщо немає можливості організувати індивідуальну письмову форму відповідей на питання, то необхідно скласти протокол опитування очевидця (свідка), який заповнюється від першої особи і, по мірі можливостей, дослівно. Можна здійснювати аудіозапис свідчень очевидця (свідка), про що слід заздалегідь його попередити.
ПЕРЕВІРКА МАРШРУТНИХ ТА ІНШИХ ДОКУМЕНТІВ
У результаті вивчення обставин НВ члени комісії можуть прийти до висновку, що у виникненні деяких причин, що сприяли НВ (брак досвіду в даному виді туризму, погані картографічні матеріали, відсутність сходженості групи, слабкий авторитет керівника, невміла організація пошуково-рятувальних робіт своїми силами і т.п.), певну роль відіграли інші громадські туристські комісії. Це може бути слабка організаційна робота комісії з даного виду туризму, недостатня кваліфікація або несумлінність членів МКК, які брали участь у розгляді маршрутних документів даної групи, порушення керівниками семінару програми навчального походу, безвідповідальність консультанта при підготовці маршруту СП, відсутність перевірки практичної підготовленості групи на місцевості, некваліфікована підготовка дистанції, суддівські помилки на етапах, затримка з початком пошуково-рятувальних робіт через недотримання групою контрольних термінів.
При НВ на маршруті СП члени комісії перевіряють:
– відповідність зазначених у маршрутній книжці (МК) походу кількісного і персонального складу учасників з дійсним складом групи на маршруті СП у момент НВ;
– відповідність кількості учасників СП мінімальним нормам, зазначеним у “Правилах”;
– відповідність туристського досвіду учасників і керівника групи заявленому маршруту СП. При цьому потрібно враховувати не тільки похідний досвід у цілому по даному виду туризму, характер району попередніх походів (наприклад, для лижних – тундра, тайга або гори), конкретний клас суден (байдарка, каяк, катамаран, рафт). Для будь-яких видів СП в гірських районах слід враховувати не тільки наявність необхідного досвіду участі або керівництва проходженням перевалів попередньої категорії складності, а й наявність досвіду подолання перевалів певної висотності і рельєфу (скельний, сніговий, льодовий або трав’янистий). Зазначений в МК досвід проходження перешкод, перевалів певної категорії складності повинен бути підтверджений ксерокопіями довідок встановленого зразка, що підтверджують досвід учасників та керівника. Про проведення такої перевірки член МКК повинен зробити запис, посвідчений особистим підписом;
– наявність лікарського дозволу на участь у СП, завіреного печаткою фізкультурно-спортивного диспансеру, страхового поліса необхідного виду страхування на відповідну суму, дійсного на час проведення СП;
– відповідність наявного у групи СП на момент НВ індивідуального і групового спорядження вимогам безпеки і нормам експлуатації; відповідність переліку медикаментів (з урахуванням витраченого) перелікові, наведеному в МК;
– точність дотримання групою затвердженого маршруту СП, його запасних варіантів, встановлених термінів проходження контрольних пунктів, а також рекомендацій, записаних членами МКК і КРС в МК при випуску групи на маршрут;
– правильність розробки маршруту СП: поступовість зростання технічної складності природних перешкод і протяжності денних переходів; обхід небезпечних ділянок, а при неможливості – проходження їх у найменш небезпечний час; планування часу на розвідку складних природних перешкод при відсутності повного їх опису; виключення руху групи складними формами рельєфу у вечірній час; включення в план складних походів достатньої кількості днів відпочинку;
– достовірність картографічних матеріалів, наведених у маршрутних документах; достовірність і повнота опису найбільш складних ділянок, що свідчить про глибоке попереднє вивчення туристами нитки маршруту;
– правильність оформлення МК;
– відповідність повноважень МКК, осіб, котрі підписали документи СП в даному класі засобів сплаву (для водного туризму) або виду локальних перешкод. Такі вимоги формально не відображені в керівних документах, але з точки зору забезпечення безпеки в поході відіграють значну роль і тому повинні враховуватися членами МКК, членами комісії по розбору НВ у спортивному туризмі;
– наявність запису члена МКК про практичну перевірку на місцевості (дата, місце перевірки і конкретний зміст параметрів, що перевіряються) готовності всіх учасників групи до даного СП.
Якщо НВ трапився під час проведення навчального заходу (НЗ) у системі ФСТУ, додатково перевіряється відповідність підготовки та проведення НЗ діючому “Положенню про систему атестації та підготовки кадрів спортивного туризму”.
Особлива увага звертається на відповідність вимогам діючого «Положення…»:
– термінів підготовки НЗ;
– підбору слухачів та інструкторсько-викладацького складу;
– складності навчально-тренувального походу (НТП) та забезпеченню безпеки на НЗ. (Не допускається першопроходження та проведення НТП у маловідомих районах);
– відповідність повноважень виїзної МКК на НЗ;
– тактичного плану взаємодії між відділеннями НЗ та з рятувальними службами;
– додаткового медичного забезпечення, матеріального забезпечення, засобів зв’язку та сигналізації.
При НВ, що стався на змаганнях з видів спортивного туризму, члени комісії перевіряють:
– відповідність зазначених у іменній або технічній заявці кількості та персонального складу учасників з дійсним складом команди на дистанції в момент НВ;
– відповідність спортивної кваліфікації учасників змагань вимогам Положення та Правилам змагань;
– наявність дозволу спортивного лікаря, завіреного печаткою спортивно-фізкультурного диспансеру та страхового поліса, обумовленого Положенням;
– достатність і відповідність вимогам безпеки особистого, командного, суддівського спорядження, визначеного Положенням або Умовами змагань;
– відповідність кваліфікації суддів на дистанції, етапі, заступника головного судді з безпеки вимогам Правил.
ОГЛЯД МІСЦЯ НЕЩАСНОГО ВИПАДКУ
Огляд місця НВ здійснює рятувальний загін, створений організацією, що проводила змагання, а також підрозділ пошуково-рятувальної служби МНС, який прибув на місце для надання необхідної допомоги потерпілій групі СП (команді) у відповідності з нормативними документами МНС.
Методичні рекомендації по огляду місця НВ, складання схем і фотографування окремих ділянок, опису деталей місцевості, пов’язаних з НВ, стосуються членів комісії і учасників туристських груп, яки надавали на місці НВ необхідну допомогу потерпілій групі СП (команді). Проведення огляду місця НВ учасниками потерпілій групи СП обов’язкове, оскільки це створить умови для прийняття об’єктивного рішення комісії з даного НВ.
Якщо відомості про НВ, накопичені у голови комісії з розгляду причин даного НВ, викликають сумніви, а тим більше є суперечливими через відсутність точних відомостей про місцевість, то за узгодженням з керівництвом органу ФСТУ, який створив комісію, голова комісії може ініціювати (за наявності такої можливості) проведення огляду місця НВ з метою отримання додаткових даних, що усувають неоднозначність.
До завдань огляду слід зарахувати: безпосереднє ознайомлення з обстановкою на місці НВ; проведення експерименту з перевірки висунутих версій з додержанням усіх правил безпеки; виявлення додаткових причин і обставин, що сприяли виникненню аварійної ситуації; фіксація обставин, виявлених при огляді, що мають істотне значення для встановлення справжніх причин НВ.
Огляд місця НВ є безпосереднім дослідженням місця НВ і окремих його об’єктів. Результати огляду повинні сприяти правильним висновкам щодо правильності застосування учасниками потерпілої групи (команди) тих чи інших технічних прийомів і вибору тактики руху по даній ділянці (етапу). На основі цих висновків комісія зможе дати необхідні рекомендації з конкретних заходів безпеки для наступних туристських груп (команд).
Ефективність огляду залежить від повноцінної підготовки до нього. Перед проведенням огляду необхідно:
– всебічно вивчити наявні матеріали про учасників СП (команди), їх маршрут (дистанцію), контрольні терміни. У разі можливості перевірити правильність оформлення МК, актів перевірки і здачі дистанції, наявність довідок (іменної заявки), страхових полісів, особливих зауважень з боку МКК, КРС і т.п.;
– визначити конкретні завдання огляду;
– чітко встановити коло учасників огляду та їх обов’язки. Доцільним є залучення заступника керівника потерпілої групи СП (або найбільш підготовленого учасника), тренера команди, судді на дистанції, начальника дистанції, заступника головного судді з безпеки.
Достатньо великі ділянки місцевості обстежуються зазвичай двома методами: суцільним і вибірковим. Більш ефективним є вибірковий, який полягає в тому, що детально оглядаються тільки ті місця, на яких імовірно через неправильні дії групи СП була створена аварійна обстановка. Цей метод вирішує найчастіше вузькі завдання. Проте використання вибіркового методу не означає, що решта місцевості ігнорується. Ознайомлення з усією обстановкою місця НВ завжди необхідне.
За результатами огляду в обов’язковому порядку складається документ, в якому вказується де, які і в якому вигляді виявлено об’єкти, що мають значення для з’ясування причин НВ або визначення ступеня відповідальності тих чи інших учасників СП (команди), туристських громадських організацій.
Важливу роль для підготовки підсумкового висновку комісії відіграють фото- та відеоматеріали. У ході огляду необхідно зробити серію знімків з різних точок зйомки. За видами зйомка поділяється на орієнтуючу, оглядову, вузлову та детальну:
– орієнтуюча відображає загальну панораму місцевості місця НВ;
– оглядова безпосередньо фіксує місце НВ крупнішим планом. Вона повинна закріпити все те, що на місцевості безпосередньо відноситься до НВ;
– вузлова фіксує найважливіші ділянки, пов’язані з НВ. Це може бути ділянка, де через неакуратність спортсмена, що був вище, скинуто камінь, кулуар, в якому знаходилися учасники СП, ділянка перешкоди на воді, на якій сталась аварія плавзасобу, перешкода з гострими необробленими краями на дистанції і т.п.;
– детальна застосовується для фіксації окремих дрібних, але важливих об’єктів, пов’язаних з НВ. Наприклад, камінь, який спричинив травмування потерпілого, напрям основного потоку, «бочка», окремо лежачий камінь у руслі річки, що вплинув на рух плавзасобу, розрив мотузки, зруйнований гак або карабін.
Результати огляду місця НВ можуть бути зафіксовані і графічним способом, тобто за допомогою складання планів, схем, креслень. Особливо графічний спосіб важливий у тих випадках, коли необхідно наочно уявити відстані і взаєморозташування обстежуваних об’єктів (через наявність поворотів русла річки, перегинів на схилах, технічно складних ділянок місцевості неможливо провести не тільки оглядову, але й орієнтуючу фотозйомку).
Плани, що складаються в ході огляду, можуть бути двох видів: план відкритої місцевості; та план закритої місцевості (вузька ущелина, каньйон, тріщини на льодовику і т.п.).
План закритої місцевості в свою чергу може бути площинним або розгорнутим. Залежно від охоплення фіксованих предметів плани можуть бути загальними і детальними. У залежності від того, чи у процесі креслення було дотримано масштаб, плани діляться на масштабні і схематичні.
Загальний план повинен наочно відтворювати картину місця НВ. Він складається таким чином, щоб особа, що розглядає його, могла чітко уявити собі, де стався НВ, що і де виявлено. Для виконання зазначеного завдання план повинен відповідати наступним вимогам: точно відображати дійсну картину місця НВ; бути накресленим з дотриманням певного масштабу або з вказівкою точних розмірів; бути орієнтованим за сторонами світу та прив’язаний до найближчих населених пунктів, річок, доріг, вершин або інших яскраво виражених орієнтирів.
ДОКУМЕНТИ СТОРОННІХ ОРГАНІЗАЦІЙ
Одним з документів офіційних державних організацій у роботі комісії з аналізу НВ в групі СП (команді на дистанції змагань з виду туризму) є акт, складений підрозділом пошуково-рятувальної служби МНС, які прибули для надання допомоги потерпілій групі СП (команді), у зоні діяльності якої стався НВ.
У разі скоєння НВ за кордоном, офіційним документом про факт НВ може бути лист від консульської служби Міністерства закордонних справ України на адресу ФСТУ.
Працівники рятувальної служби (там, де вона є), керівник або учасники групи СП (команди), головний суддя змагань (суддя на етапі) повідомляють про факт НВ телефоном, радіо або іншим способом в найближчий орган внутрішніх справ. У зарубіжній країні – поліції, посольству (консульству) України.
Якщо представники зазначених органів не можуть з огляду на об’єктивні причини (значна віддаленість і важкодоступність району події, різке тривале погіршення погодних умов і т.п.) бути присутніми, то керівник або учасники групи (команди), головний суддя змагань (заступник з безпеки), або керівник (учасники) іншої групи (команди), котра надала допомогу постраждалій групі (команді) діють у відповідності до вказівок МНС, або місцевого органу внутрішніх справ.
СКЛАДАННЯ ПІДСУМКОВОГО ДОКУМЕНТУ
Даний розділ охоплює практично всі основні моменти, що мають відношення до НВ у спортивному туризмі: природні фактори, помилки в діях самих учасників СП, членів команди, недоліки в діяльності громадських працівників ФСТ.
У розділі представлений систематизований перелік питань, який дозволяє членам комісії найповніше відобразити як саму суть НВ, так і причини його виникнення, не пропустивши при цьому нічого, що необхідно для розробки заходів щодо забезпечення безпеки в спортивному туризмі.
Пропонований типовий перелік питань та їх послідовність можуть сприяти появі однотипних за формою підсумкових документів незалежно від того, ким складався матеріал, до якого виду туризму і якого виду змагань зі спортивного туризму він відносився.
Робота з розгляду НВ завершується, коли визначені причини його виникнення, вироблено певне рішення про заходи з профілактики причин НВ, про ступінь вини причетних людей і про відповідні заходи впливу, підготовлений підсумковий документ.
Підсумковий документ складається у формі довідки і направляється до Виконкому ФСТУ до завершення двомісячного терміну з дня появи інформації про НВ в органі ФСТУ, що створює комісію. До довідки додаються копія рішення президії територіальної федерації спортивного туризму щодо даного НВ.
Після закінчення сезону ЦМКК, колегії суддів змагань з видів спортивного туризму, комісії з атестації та підготовки громадських туристських кадрів слід провести аналіз найбільш характерних причин НВ у кожному виді змагань зі спортивного туризму. Результати цього аналізу доводяться до відома широкої туристської громадськості, що має суттєво допомогти МКК, комісії з атестації та підготовки туристських кадрів, комісіям з видів туризму в їх роботі по підвищенню ефективності профілактики НВ у змаганнях зі спортивного туризму.
Довідка складається в наступному вигляді:
Найменування територіальної федерації спортивного туризму
ДОВІДКА
ПРО НЕЩАСНИЙ ВИПАДОК НА ЗМАГАННЯХ ЗІ СПОРТИВНОГО ТУРИЗМУ
Дата складання. Місце складання
Аналіз нещасного випадку проведений комісією в складі:
(ПІБ повністю із зазначенням посади) _______________________________________
1. Відомості про потерпілих:
прізвище, ім’я та по батькові, рік народження, місце проживання, досвід попередніх СП (спортивна кваліфікація), результат (травми, смерть з зазначенням безпосередньої причини)
2. Дата і час НВ.
3. Місце, де стався НВ (характеристика перешкоди).
4. Вид туризму, категорія складності маршруту (дистанції).
5. Маршрут групи (етап).
6. Заявлена кількість осіб в групі (команді).
7. Прізвище, ім’я, по батькові (повністю), рік народження фактичних учасників СП (членів команди).
8. Прізвище, ім’я, по батькові керівника групи (капітана команди) повністю, рік народження.
9. Повне найменування федерації, що проводила СП (змагання).
10. Номер МК (номер за жеребкуванням).
11. Найменування МКК, що дала позитивний висновок на проведення СП, її код, ким і коли затверджені повноваження, ПІБ членів МКК, що підписали маршрутні документи (У разі змагань з виду туризму – найменування організації, яка направила команду на змагання, туристські звання голови мандатної комісії, ПІБ тренера). 12. Виклад обставин НВ, та події, що призвела до НВ (дотримання затвердженого маршруту, дистанції, етапу, графіку руху; темп і тривалість руху в день, коли стався НВ; метеорологічні умови на момент НВ; опис ділянки, на якій стався НВ; дії та положення учасників у момент НВ; дії потерпілого в момент НВ. Тактичні помилки, допущені при організації та проведенні СП, організації дистанції; технічні помилки, здійснені при подоланні ділянки, етапу, на якому стався НВ; помилки в організації страховки).
13. Причина НВ.
14. Організація та порядок проведення групою (командою) пошуково-рятувальних і транспортувальних робіт.
15. Дії інших груп і місцевого населення, що знаходилися в районі НВ, з надання допомоги постраждалим.
16. Помилки в організації та проведенні групою (командою) пошуково-рятувальних і транспортувальних робіт.
17. Порушення, допущені: туристської групою (командою); МКК (ГСК) або іншими громадськими комісіями; тренером або іншими особами, що брали участь у підготовці цієї групи до СП (дистанції).
18. Порушення «Правил» або «Положення» (вказати пункти).
19. Рекомендації комісії щодо заходів впливу на винних осіб з точним, коротким формулюванням конкретної вини кожної особи.
20. Пропозиції комісії щодо заохочення учасників інших туристських груп (команд), КРС (КРЗ) і окремих осіб за своєчасні дії з порятунку життя постраждалих спортсменів.
21. Рекомендації комісії щодо запобігання подібних НВ.
Підписи голови та членів комісії.
З метою усунення можливого різного трактування відповідей на поставлені в довідці питання необхідно враховувати наступні рекомендації.
Говорячи про місце складання, необхідно вказати повне найменування організації, де проводився аналіз НВ.
Перераховуючи склад комісії, крім прізвища, імені та по батькові необхідно вказати громадські посади з туристської роботи кожного члена комісії, спортивні розряди або звання з туризму та інструкторську кваліфікацію із зазначенням розподілу обов’язків: голова, секретар, члени комісії.
Стосовно п 3. Місце НВ, наприклад, “Західний Кавказ, район Аксаутского масиву, на спуску з Західно-Аксаутского перевалу (1-Б категорії складності, висота 3150 м) у бік долини річки Аксаут (з південного сходу на північний захід)”.
Для повнішої характеристики перешкоди можна вказати, що «Ділянка схилу скельна (сніжно-льодова, трав’яниста і т. д.), середня крутизна схилу 25-30°, окремі ділянки на протяжності 2-3 метрів мають крутизну до 45-50°».
Стосовно п 4. Вид туризму: пішохідний, водний (байдарка, катамаран, каяк, рафт), гірський, лижний, велосипедний, вітрильний, спелео або комбінований (для останнього вказати додатково і конкретний вид туризму при русі по тій ділянці, на якому стався НВ).
Категорія складності маршруту. Тут для комбінованих подорожей вказати також і категорію складності складової частини маршруту з конкретного виду туризму, в якому стався НВ.
Тип дистанції, ранг змагань, кваліфікаційний ранг дистанції.
Стосовно п 6. Заявлена кількість чоловік в групі (команді) має звірятися з числом спортсменів, записаних в МК (в іменній і технічній заявці) і з фактичною їх кількістю, що знаходяться на маршруті (дистанції).
Стосовно п 7. Звіряються прізвища, імена та по батькові заявлених учасників з прізвищами, іменами та по батькові фактичних учасників СП (дистанції), вказується їх туристський досвід в даному виді туризму, спортивна кваліфікація.
Крім заявленого складу (по МК, іменній заявці) з урахуванням можливої перезаявки, затвердженої та оформленої в МКК (ГСК), до Довідки вносяться прізвища і тих туристів, які опинилися в групі без відома МКК (ГСК), тобто всі ті, хто знаходився в складі групи (команди), як під час НВ, так і до нього.
Якщо НВ стався у навчальному СП, вказати тих, хто не беручи участі в навчальних заняттях до виходу в СП, був зарахований до складу семінару тільки на період СП.
Стосовно п 8. Якщо НВ стався в період навчальних заходів, вказати не тільки туристську, а й інструкторську кваліфікацію керівника семінару та інструктора даного навчального відділення. Якщо НВ стався на змаганнях з виду спортивного туризму, вказати ПІБ, спортивну та суддівську кваліфікацію головного судді, заступника головного судді з безпеки, начальника дистанції, на якій стався НВ.
Стосовно п 9. При повному найменуванні організації, що проводить СП (змагання), вказується місто або інший населений пункт, де розташована ця організація, а також належність туристської групи (команди) до територіальної федерації.
Стосовно п 12. При викладі обставин НВ рекомендується звернути увагу на наступні моменти:
- загальна обстановка перед НВ. Стан погоди: характер та інтенсивність атмосферних опадів, температура повітря, сила і напрям вітру і т.п. фактори, які відіграли певну роль у виникненні аварійної ситуації, видимість. Характер ділянки місцевості, на якому перебувала група: льодоспад, скелі (вказати їх висоту, крутизну, ступінь зруйнованості), поріг, завал, зона ополонок на замерзлій річці, сифон і т.п. Стан поверхні рельєфу (мокрі скелі, камені, покриті при тумані крижаною кіркою, трава, вкрита інеєм і т.п.). Дотримання графіку руху, темп і тривалість руху (наприклад, поспіх, викликаний наступаючої темрявою, боязню порушити контрольний термін). Конкретний характер руху групи по даній дільниці – одночасний або поперемінний, підйом або спуск по лінії падіння води або серпантином, однією групою або окремими зв’язками, екіпажами, величина інтервалу між ними. Розподіл часу руху: час виходу з табору, тривалість руху, періоди між прийомами їжі і т.п. Дотримання затвердженого маршруту або група (команда) допустила помилку на місцевості в точності визначення траси, самовільно змінила маршрут. Загальний стан і настрій групи – перевтома, неповноцінний нічний відпочинок через невідповідність місця організації біваку, мокрого спорядження, чвари в групі, суперечки з керівником, вживання спиртного. Якщо це має істотне значення – слід відзначити особливий стан окремих учасників, положення учасників на момент НВ, наявність страховки та самостраховки, де вони були організовані (на сніжному схилі, на льоду або скелях, з берега і т.п.), конкретний спосіб страховки. Більш докладно вказати положення тих учасників (зв’язки, екіпажу), які в тій чи іншій мірі виявилися потерпілими: хто знаходився вище, хто нижче, положення і дії страхуючого, положення і дії страхованого, зв’язок між ними, команди ведучого у зв’язці, в екіпажі, команди керівника групи, моменти установки і зняття страховки, чіткість дій і т.п.;
- точний час початку НВ і його характер: зрив учасника (на скелях, снігу, льоду, морені, траві), сповзання кам’яної плити, за яку він тримався, схід лавини чи каміння (вказати ширину лавино- або камененебезпечної зони), обвал карнизу або снігового мосту, падіння в тріщину на льодовику (відкритому чи закритому снігом), удар блискавки, захворювання (вказати симптоми), переохолодження (вказати температуру повітря, води, зрив у воду при переправі (вказати глибину річки, її ширину, а також швидкість потоку в місці переправи), переворот плавзасобу, навал на камінь, змив учасника з судна, падіння дерева, зіткнення або переворот автомашини і т.д.;
- характер дій і руху потерпілого в момент початку НВ, в процесі НВ, одразу після НВ. Час закінчення НВ. Вказати глибину падіння при зриві, протяжність ділянки від місця попадання в лавину або падіння у воду до місця, де потерпілого бачили востаннє, тривалість захворювання. Дієвість страховки (страхуючий утримав страхованого, страхований при падінні зірвав страхуючого) і стан засобів страховки (мотузка вціліла або обірвалася, мотузка перебита каменем, вирваний гак, зламаний льодоруб);
- характер дій інших учасників СП (команди) при НВ, одразу після НВ, заходи щодо запобігання зриву, зносу течією, по швидкому вилученню з води, відігрівання кінцівок, зниження висоти при захворюванні гірської хворобою тощо, пошуки засипаного лавиною або віднесеного течією учасника, попередній діагноз характеру травм постраждалого, надання першої медичної допомоги та її конкретний характер. У разі смерті учасника: тривалість штучного дихання, час констатації смерті, заходи щодо збереження трупа (транспортування, тимчасове або постійне поховання на місці), а також обстановки місця НВ. Час відправки когось з учасників по допомогу, їх кількість, туристський досвід, хто старший, забезпеченість картографічним матеріалом для руху по непередбаченому раніше маршруту, забезпеченість необхідним спорядженням, зміст поставленого їм завдання, час прибуття в намічений населений пункт, подальші дії цієї групи.
Стосовно п 13. Існування безпосередніх причин пояснюється наявністю ряду природних факторів, які при неправильних діях самих учасників СП становлять небезпеку.
До таких факторів можна віднести: круті ділянки на скельних, снігових, осипних і трав’янистих схилах, на льодовиках; обвали каміння, снігових карнизів, льоду і фірну, тріщини на льодовиках; лавини із сухого, вологого чи мокрого снігу, зі сніжних дошок; швидка течія гірських річок; селеві потоки; блискавки, вітер, низька температура повітря; сонячна радіація; розрідженість повітря на великих висотах; пороги, шивери, гряди, завали, вири і ополонки на річках; темрява, сутінки, відсутність видимості; загазованість підземних порожнин; сифони та вузькості в печерах, раптове затоплення підземних порожнин; атмосферні опади; болота; отруйні тварини та рослини.
Неправильні дії самих учасників СП, що безпосередньо призводять до НВ. Ними можуть бути: скидання одним з учасників каменів на нижчих по схилу туристів; підрізання снігу при траверсі схилу, що викликає лавину; рух у зоні високогір’я по сніжних схилах без захисних окулярів (опік очей – “сніжна сліпота”); купання в гірській річці на непристосованій для купання ділянці водойми, переправа через гірську річку без урахування особливостей останньої, переворот засобу, навал судна на камінь і т.п.; вживання в їжу неякісних продуктів або отруйних рослин (отруєння); вибух примуса, перекидання посуду з гарячою їжею, зіткнення з деякими отруйними рослинами, надмірно довге перебування на сонці (опік); тривале перебування на великих висотах (гірська хвороба); застосування дефектного спорядження (старої мотузки, кішок з порваними гнотами, льодорубу з тріснутим держаком, плавзасобів у непридатному технічному стані); рух закритими льодовиками без організації страховки (падіння в тріщину); вибір місця для занять на попередньо непідготовленій ділянці, в лавино-або камененебезпечній зоні, на ділянці з дуже сильною течією, крутими схилами, рух в умовах поганої видимості без збереження малих інтервалів і т.д.
Причини, що сприяють виникненню НВ.
Ці обставини діляться на дві великі групи:
– причини, викликані недостатній рівнем технічної і тактичної підготовки групи (команди), слабкою фізичною підготовленістю спортсменів, допущеними ними помилками в організації та проведенні СП, подоланні дистанції ;
– причини, викликані недоліками або прямими помилками у діяльності осіб, що працюють у керівних туристських організаціях (членів комісій за видами туризму, суддівської колегії, працівників туристських клубів і контрольно-рятувальної служби).
При розгляді першої групи причин слід зупинитися на наступних моментах.
Тактична непідготовленість туристів:
– невиправдана зміна маршруту. Наприклад, при різкому погіршенні погоди скелі виявилися присипаними снігом, що різко збільшило небезпеку їх проходження. Не чекаючи встановлення гарної погоди та танення сніжного покриву на скелях, група з метою зниження ступеня небезпеки вибрала більш безпечний, але технічно значно важчий шлях, до проходження якого вона зі свого досвіду не була підготовлена;
– неправильний розподіл часу руху. Наприклад, вихід з біваку в пізній час, рух в наступаючих сутінках і навіть у темряві, вихід у лавино-або камененебезпечний кулуар в період найбільшої інтенсивності падіння каменів чи сходу снігу. Початок переправи через серйозну гірську річку в другій половині дня, у вузькому місці, де сила потоку найбільша і т.п.
– поспіх на маршруті, обумовлений занадто великою довжиною траси, тривалою відсидкою на одному місці у зв’язку з негодою або захворюванням учасника і т.п., що призводить до перевтоми туристів через відсутність необхідного відпочинку, до різкого скорочення часу як на попередню розвідку складних ділянок маршруту, так і на організацію дієвої страховки при русі по небезпечних зонах;
– рух в умовах поганої видимості. Окремі учасники можуть заблукати. Вся група, не підозрюючи того, може потрапити в небезпечну зону: вийти до основи лавино- або камененебезпечного кулуару, під нависаючий карниз, в зону закритих тріщин на льодовику, до природних (пороги, шивери, завали, нависаючі дерева, вири) або штучних (греблі, пішохідні містки, тросові переправи) перешкод на річці і т.п.;
– неврахування кліматичних факторів при розробці маршруту. Наприклад, рух проти напрямку пануючих в даному районі вітрів, в період найбільшого випадання опадів, найсильніших штормів або морозів;
– неправильна розстановка учасників. Наприклад, при підйомі по зруйнованим скелям на чолі групи виявився найслабший в технічному плані учасник, який через невміння визначити ступінь рухливості каменя, неправильної постановки ноги може скинути камінь на нижчих туристів. Неправильний підбір членів зв’язки – без урахування досвіду, фізичної підготовленості, неоднакової ваги учасників;
– вихід значного числа учасників на небезпечну ділянку;
– організація привалу під карнизом, зупинка на нічліг біля основи камененебезпечного кулуару, в низині біля самого берега гірської річки в період сильних дощів або тривалої спекотної погоди, що загрожують утворення паводку або селевого потоку; одночасний рух всієї групи практично без інтервалу при траверсі лавино-або камененебезпечного схилу, під нависаючими карнизами, під сераком на льодоспаді і т.п.;
– відсутність спостерігача при організації руху групи по свідомо небезпечній ділянці;
– відсутність попередньої розвідки складних ділянок маршруту. Наприклад, група не врахувала того, що докладний опис однієї з таких ділянок, взятих зі звітів попередніх груп, незважаючи на видиму повноту, не відповідає умовам даного року (переміщення льодовика і утворення складного льодоспаду, різка зміна рівня води в річці, завал одного з ходів в печері);
– неправильний вибір способу подолання небезпечної ділянки. Наприклад, замість поперемінного руху учасників, керівник прийняв рішення про одночасний рух учасників без організації спостереження за можливим виникненням небезпеки;
– неправильна побудова маршруту. Найскладніша ділянка розташована на самому початку маршруту. Наприклад, різкий набір висоти в перші дні руху по гірському маршруту; маршрут зі зв’язки декількох річок різної складності починається з найскладнішої; відсутні дні відпочинку; маршрут не має розроблених заздалегідь запасних варіантів виходу у найближчий населений пункт на випадок передчасного сходу групи з наміченої траси через різке погіршення кліматичних умов (тривалий туман, паводок, який зробив водну перешкоду непрохідною протягом багатьох днів тощо), через хворобу одного з туристів, втрату спеціального спорядження, необхідного для подолання складних перешкод.
Технічна непідготовленість групи (команди). Перерахувати всі характерні помилки в техніці для кожного виду туризму, що призводять до виникнення аварійної обстановки, неможливо, в зв’язку з тим, що техніка руху і засоби пересування в кожному виді туризму істотно відрізняються.
Помилки в організації страховки руху туристів:
– відсутність страховки через незнання небезпеки, невірної оцінки складності перешкод на ділянці (турист не відчуває необхідності її організації);
– відсутність страховки через невміння її організувати або страховка організована неправильно через що вона виявляється недієвою;
– відсутність страховки через нехтування небезпеки, ризикантство;
– неправильний вибір місця організації страховки (пухкий сніг, дрібний осип, сильна течія);
– неправильний вибір способу страховки;
– відсутність перевірки з боку керівника групи або іншого найбільш досвідченого туриста правильності вибору місця і способу, а також самої організації страховки;
– ослаблення уваги страхуючого, випуск страхованого на значну відстань; передчасне зняття страховки;
– мотузка не вибрана (останнє призводить до падіння страхованого на велику глибину); мотузка закріплена жорстко, що виключає можливість протравлювання мотузки і при зриві учасника призводить до її обриву, підтоплення учасника, що знаходиться у воді на течії);
– відсутність самостраховки або неправильне її виконання (при організації страховки й самостраховки використовується один і той же гак, перестібання з однієї мотузки на іншу здійснюється без самостраховки, самостраховка організується одинарним репшнуром);
– використання нестандартного спорядження, невідповідного вимогам безпеки для даного маршруту, такого, що не має необхідної міцності або сильно змінює цю міцність під впливом численних зовнішніх чинників, використання старої (залишеного колись на схилі іншою групою) мотузки, петлі або гака.
Інші помилки:
– слабка дисципліна в групі, відсутність авторитету у керівника СП, відмова з боку деяких учасників виконувати вказівки керівника групи;
– слабка психологічна підготовка учасників, особливо яскраво виявляється у складних ситуаціях, що сприяє зростанню аварійної обстановки в групі;
– відсутність схоженності основного ядра групи, психологічна несумісність між деякими учасниками походу, взаємні образи, сварки;
– недостатня фізична підготовленість учасників, переоцінка своїх сил;
– слабке знання району подорожі, відсутність необхідного картографічного матеріалу, лоції;
– відсутність необхідного спорядження або низька його якість, брак медикаментів, продуктів харчування;
– невміння проводити деякі види рятувальних робіт; незнання прийомів і методів надання першої медичної допомоги;
– самовільний вихід учасників або всієї групи на складніші природні перешкоди, розташовані в безпосередній близькості від траси затвердженого маршруту (як правило, це сходження на вершини туристів, які не мають ні відповідної альпіністської підготовки, ні деяких видів спеціального спорядження);
– недостатня рішучість керівника групи припинити рух обраним маршрутом при різкій зміні погодних умов. Продовжуючи рух, група потрапляє в ще важчі умови.
При розгляді другої групи причин слід зупинитися на наступних моментах:
– неправомочність МКК (у зв’язку з недостатнім досвідом її членів) давати позитивні висновки на випуск групи в СП даної категорії складності, по даному маршруту, з даного виду туризму. МКК дала позитивне рішення на випуск групи на основі висновку окремих її членів, які не мають необхідного досвіду з даного виду туризму, подолання ЛП, конкретних засобів пересування, а також осіб, які не є офіційними членами МКК, але підписали маршрутні документи від імені цієї комісії; у розгляді матеріалів брали участь члени МКК, що є одночасно і учасниками даного СП;
– недобросовісність, недбалість проявлена членами МКК при розгляді маршрутних документів: не вимагали присутності всіх учасників походу, а, отже, не перевірили знання майбутнього маршруту всіма учасниками групи, а також знання небезпек, які зустрінуться їм на цьому маршруті і заходів безпеки при їх подоланні; не перевірили в учасників туристський досвід попередніх походів; не вимагали документального підтвердження цього досвіду, не перевірили наявність медичних довідок, не перевірили наявність достатнього картографічного матеріалу та ступінь його достовірності;
– не перевірено фактичну підготовленість групи до виходу на маршрут (практична перевірка ступеня технічної майстерності та фізичної підготовленості на місцевості), оснащення групи необхідним спорядженням і його стан;
– неправильне визначення контрольних пунктів і термінів їх проходження; не встановлено контроль за рухом групи по маршруту;
– в якості інструкторсько-викладацького складу допущені особи, які не мають необхідного досвіду з проведення НТП в даному виді туризму. Комісія з атестації та підготовки кадрів спортивного туризму дала свою згоду на проведення НТП за маршрутом, на якому складність навчальних ЛП для практичного відпрацювання деяких тем перевищує допустимий для учасників рівень; конкретний вид навчальних ЛП, їх точне місцезнаходження (а отже, і точна дата проведення НЗ з даної теми), складність маршруту НТП велика і за умови повного виконання затвердженого НТП і НЗ призводить до значного подовження робочого дня туристів, до їх перевтоми. Відсутність контролю з боку комісії з атестації та підготовки кадрів спортивного туризму і комісії з даного виду туризму за правильністю підбору слухачів, виконанням навчального плану, якістю занять, ступеня засвоєння слухачами програми занять при підведенні підсумків передпохідному підготовки, та періодичний контроль відвідуваності занять слухачами НЗ.
При розборі комісія повинна зазначити, чи було проведено обговорення даного НВ в групі (якщо це має значення, то коротко вказати підсумки такого розбору), а також на спільному чи роздільному засіданні членів комісії з даного виду туризму, МКК і (якщо НВ стався під час проведення НЗ) комісії з атестації та підготовки кадрів спортивного туризму. Комісія повинна особливо відзначити випадки нечесної поведінки як учасників СП (змагань), так і осіб, що працюють у керівних туристських органах при обговоренні НВ.
Наступний важливий розділ підсумкового документа – це рекомендації, розроблені комісією щодо запобігання аналогічних НВ.
Окрім того, комісія з розгляду НВ повинна висловити свої рекомендації на адресу комісій Федерації, у діяльності яких при розборі даного НВ були виявлені ті чи інші недоліки (якщо вони були):
– заслухати на президії (Виконкомі ФСТУ) звіт голів комісій (Головного судді змагань) про роботу щодо забезпечення безпеки заходів в даному виді туризму; вважати за необхідне серйозну перевірку навчальної роботи з підготовки туристських громадських кадрів з боку ЦМКК; рекомендувати відсторонити від роботи в комісії (на певний термін або на весь час) члена МКК, комісії з даного виду туризму або комісії з підготовки туристських громадських кадрів, який допустив серйозну помилку, наприклад, у випуску явно непідготовленої групи на складний маршрут, в підборі керівного складу семінару, в виборі району навчальної подорожі, що призвело до загибелі або травматизму туристів і т.п. У цьому випадку комісія повинна навести коротку, але конкретну причину такої рекомендації.
Члени комісії з розбору НВ висловлюють свої рекомендації щодо заохочення деяких учасників групи, інших туристських груп, пошуково-рятувального загону та окремих осіб за своєчасні дії з порятунку життя потерпілого спортсмена.
Віленкін Р.Й. (Київська міська ФСТ)
Іванов В.Ю. (Київська міська ФСТ)
Сичова Н.П. (Київська обласна ФСТ)
Переклад: Ступко С. (Львівська міська ФСТ, турклуб Аргонавт-Манівці)
[1] Разбор несчастных случаев в туризме. Методические рекомендации. Центральный совет по туризму и экскурсиям Управление самодеятельного туризма. Центральное рекламно-информационное бюро “Турист”, Москва – 1983