«Соло-підйоми» участники організовують самостійно з використанням лише спорядження, яке є у спортсмена, та його особистого вміння виконувати відповідні спецприйоми без сторонньої допомоги.
На змаганнях підйоми «соло» виконують, як правило, у спрощеному варіанті, оскільки ТС/ТСП облаштовує, в основному, служба дистанції.
Для виконання соло-підйому способом «дубль» необхідна вірьовка довша подвійної довжини маршруту та певна кулькість карабінів і відтяжок (петель-подовжувачів). Перевага цього способу – відсутність втрати спорядження, недолік – проходження одного й того самого маршруту двічи («дубль»), але різними способами для забезпечення безперервної страховки, тобто додаткові затрати часу.
Спочатку участник виконує підйом лазінням по скельному схилу від нижньої ТС1 до верхньої, наприклад, ТС7 з нижньою страховкою, яку організовує собі сам, з наступним спуском по закріпленій вірьовці від ТС7 до нижньої ТС1 з забезпеченням самостраховки. Потім виконує повторний підйом від ТС1 до ТС7 по закріпленій вірьовці (перилам) з організацією самостраховки.
По характеру роботи з вірьовкою відрізняють два основних варіанта даного способу «соло».
Вариант 1. Один кінець вірьовки жорстко кріпиться на ТС1 і, відступивши не більше 1 м, учасник пропускає вірьовку через утримуючий пристрій (наприклад, карабін + «схоплюючий вузол» або грі-грі), який закріплений на грудній частині ІСС участника. Другий кінець вірьовки, зробивши певний запас у вигляді петлі, учасник, що піднімається, жорстко фіксує до поясу бесідки ІСС.
При підйомі участника страховочна вірьовка, яка жорстко зафіксована на ТС1, протягується через утримуючий пристрій і заводиться в карабіни або відтяжки (петлі-подовжуваі), закріплені на всіх ТСП. Піднявшись до верхньої ТС7, участник жорстко закріплює середину вірьовки і починає спуск по вільній частині вірьовки. По шляху спуску по вірьовці (бажано на самогальмуючому спусковому пристрої) участник звільняє страховочну вірьовку з усіх ТСП, а потім повторно піднімається по перилам до верхньої ТС7 з організацією собі самостраховки.
Варіант 2. Відрізняється від Варіанту 1 тільки тим, що при першому підйомі учасник не просто заводить вірьовку в карабіни (відтяжки), закріплені на ТСП, а щоб запобігти провису, закріплює на кожному карабіні вірьовку фіксуючим вузлом (наприклад, «напівстремено»), а при спуску з ТС7 до ТС1 вірьовку звільняє від закріплення на всіх ТСП.